Всемирная история: История средних веков; История Древнего мира; Справочник школьника и студента - 544 с. Новейшая история: История нового времени;

Психологія у середні віки

Енгельс вказує на важливі події в ідеологічному житті середньовіччя, які стосуються розвитку філософії і психології, зокрема, Еріугеною, Росцелліном—засновником школи номіналістів. В 1110 р. Абеляр створює вчення—концептуалізм, пише любовні вірші з присвятою Елоїзі. За Енгельсом, у Абеляра головне — не сама теорія, а опір авторитету церкви. Не «вірити, щоб розуміти», як у Ансельма Кентерберійського, а «розуміти, щоб вірити». Мова йде про боротьбу проти сліпої віри. Арнольд Брешіанський надає цьому вченню політичний характер. Абеляр нападає у творі «Пізнай самого себе» на торгівлю індульгенціями. Енгельс вказує, що таке вільнодумство зустрічає опір з боку панівної теологічної ідеології, зокрема, св. Бернарда. В 1139 р. Арнольда Брешіанського засуджено Латеранським собором, а в 1140 р. Абеляра— Санським собором вирок затверджено папою. К. Маркс в «Хронологічних виписках» вказує на посилення боротьби світського світогляду проти релігійного в середні віки. Середньовічна психологія, не зважаючи на свою підкореність задачам богослов'я, всупереч останньому і в його межах поставила ряд проблем, які були невідомі античній психології. 1. Поворот у тлумаченні зв єднує конечну природу людини і безконечність Верховного буття. Література Роменец В.А. История психологии древнего мира и средних веков.- К.-1983 Браш М. Классики философии. От древнейших греческих мыслителй до наших дней Т.1.- М.-1985 Владимирский Ф.С. Антропология и космология Немезия.- Житомир.-1975 Лосев А. Н. История античной эстетики.-М.-1978 Ярошевский М.Г. История психологии.-М.-1995